fbpx
РУ УКР

Поліграфісти-хірурги: Ріжемо…Шиємо…Пакуємо… Частина 2

Не розумієте, яке відношення має друкарня до слів «різати» і «шити»? Адже поліграфія це – «ДРУКУВАТИ»!

А ось і не вгадали…

В першій частині цієї статті ми вже пояснили, що, як і навіщо ріжуть при виробництві поліграфічної продукції. Прочитати першу частину можна тут: «Поліграфісти-хірурги: Ріжемо…Шиємо…Пакуємо… Частина 1»

Досить часто на цьому етапі поліграфічна продукція має завершений вигляд і готова виконувати свої функції. Але для деяких її видів це далеко не кінець…

Тому в продовження розпочатої тем, нижче опишемо процеси, які може проходити друкований виріб на завершальних етапах його виробництва.

ФАЛЬЦЮВАННЯ, БІГУВАННЯ

ФАЛЬЦЮВАННЯ

Фальцювання – це вид післядрукарського оброблення, який передбачає складання в один або кілька разів надрукованого аркуша паперу для утворення рівного згину.

Залежно від тиражу або складності поліграфічної продукції фальцювання буває:

1. Ручне – використовується при виробництві:

– невеликих тиражів поліграфічної продукції;

– продукції, яка має складну конструкцію і вимагає особливого підходу.

2. Автоматичне – здійснюється за допомогою спеціальних фальцювальних машин, застосовується при виготовленні:

– великих тиражів поліграфічної продукції;

– друкованих виробів з нескладною технологією складання.

Найчастіше фальцювання використовується для виготовлення таких видів продукції:

– листова: буклети, етикетки, бірки, інструкції і т.д .;

– багатосторінкова – брошури, каталоги, книги і т.д.

При фальцюванні багатосторінкових виробів важливо стежити за правильністю використовуваної схеми згинання та підбору листів, щоб гарантовано забезпечити правильну послідовність сторінок готового виробу.

Важливо також враховувати, що такий процес, як фальцювання, можна застосувати не в усіх випадках згинання надрукованого листа. Так, наприклад, якщо щільність паперу вище 170 г/м, то при її згинанні є ймовірність появи заломів і тріщин в фарбі, що призведе до неестетичного і непривабливого зовнішнього вигляду поліграфічного виробу.

Для уникнення подібних неприємних ситуацій часто процесу фальцювання передує такий вид післядрукарського оброблення, як бігування.

БІГУВАННЯ

Бігування – процес нанесення на віддрукований аркуш заглиблень (борозен) на місці майбутніх згинів за допомогою спеціальних ножів. Такі борозни називаються бігувальними каналами і призначені вони для більш легкого фальцювання і отримання естетичного вигляду друкованої продукції без заломів і тріщин.

Бігувати поліграфічну продукцію можна двома способами:

1. На бігувальних машинах: за допомогою спеціальних тупих ножів, які, опускаючись як гільйотина, продавлюють рівні лінії.

2. Під час висікання поліграфічної продукції: на висікальному штампі можуть бути передбачені ножі не тільки для вирізання (прорізання) продукції з друкованого аркуша (докладніше про процес висікання можна прочитати тут: «Поліграфісти-хірурги: Ріжемо…Шиємо…Пакуємо… Частина 1»), а й спеціальні тупі ножі, які продавлюють бігувальні канали. Даний спосіб дозволяє отримувати більш складні конструкції і форми готового виробу.

Бігування застосовується при виготовленні такої продукції:

– листова: листівки, папки, бірки, шелфтокери і т.д .;

– багатосторінкова: каталоги, брошури і т.д .;

– пакувальна: коробки з плоского і гофрокартону.

Важливо також враховувати, що такий процес, як бігування, доцільно застосовувати не в усіх випадках згинання надрукованого листа. Так, наприклад, якщо щільність паперу нижче 170 г/м, то найчастіше досить лише процесу фальцювання.

 

Етапи бігування і фальцювання для деяких видів поліграфічної продукції є завершальними. Але існує група друкованих виробів, які вимагають подальшого постоброблення, наприклад, такого, як брошурування і палітурування.

БРОШУРУВАННЯ І ПАЛІТУРУВАННЯ

БРОШУРУВАННЯ

Брошурування – вид післядрукарського оброблення, який використовують для підбору і скріплення окремих друкованих сторінок в готовий виріб.

Найчастіше це книги, каталоги, журнали, блокноти.

Можна виділити такі способи і види скріплення друкованих аркушів при брошуруванні:

1. Шиття нитками – являє собою прошивання зошитів (сфальцовані і складені по порядку аркуші багатосторінкового виробу: 8, 16, 32 сторінки) нитками в згині, які можуть бути як вже готовим виробом (при невеликій кількості сторінок), так і потім скріплюватися один з одним в блок за рахунок пришивання або приклеювання до спеціальної основи.

Таке з’єднання вважають найбільш надійним, тому що воно забезпечує найбільшу міцність скріпленого блоку.

2. Шиття дротом передбачає скріплення металевими скріпками заздалегідь складеного і сфальцьованого багатосторінкового виробу. Такий вид скріплення застосовується при невеликій кількості скріплюваних аркушів, як правило, не більше 60-80 шт. Для більш товстих багатосторінкових виробів цей вид скріплення непридатний, так як є ризик, що отримана брошура не закриватиметься.

3. Клейове скріплення передбачає складання окремих друкованих аркушів, з яких складається багатосторінкове видання, в блок і приклеювання їх до торця. Даний спосіб скріплення не вимагає формування зошитів.

Основних видів клейового скріплення два: гаряче (термоклейове) і холодне.

Важливо пам’ятати про деякі обмеження клейового скріплення, як наприклад, те, що домогтися міцного скріплення блоку, надрукованого на щільному крейдованому папері практично неможливо.

4. Скріплення на пружину – скріплення окремих друкованих аркушів багатосторінкового виробу металевою пружиною.

Пружини для такого виду брошурування можуть бути різного діаметра і кольору,  залежно від дизайну і формату виробу.

Для деяких видів багатосторінкової поліграфічної продукції процес брошурування є фінальною стадією виробництва, а деякі, як наприклад, книги, журнали, щоденники, вимагають додаткового постоброблення: палітурування.

ПАЛІТУРУВАННЯ

Палітурування – процес укладання готового (зшитого) блоку багатосторінкового поліграфічного виробу в обкладинку.

Розрізняють два види палітурування:

1. М’яка палітурка – використовують картон щільністю від 350 г/м.

Перевагою такого виду палітурування, є його менша вартість порівняно з твердою за рахунок того, що перший не вимагає додаткових процесів постоброблення.

Недоліком м’якої палітурки є менша зносостійкість і чутливість до впливу зовнішніх факторів порівняно з твердою.

2. Тверда палітурка – використовують палітурний картон.

Перевагами твердої палітурки є висока зносостійкість і презентабельний зовнішній вигляд.

Недоліком такого виду палітурування є те, що він вимагає додаткових процесів постоброблення (обшивання спеціальним матеріалом, додаткове обклеювання).

 

Заключним етапом виконання замовлення на виготовлення поліграфічної продукції є її упаковка і передача замовнику.

А вибір найкращого варіанту післядрукарського оброблення залежить від безлічі факторів: бажаний вид готового виробу, функції, які поліграфічна продукція повинна виконувати, враження, яке повинна справляти, бюджету замовника і т.д.

—–

ВАЖЛИВО! Дана інформація є власністю ТОВ «Кременчуцька міська друкарня». Будь-яке використання матеріалів можливе лише з дозволу адміністрації (info@promo.kremdruk.com.ua) і за умови посилання на оригінал.

[object Object]

Ми чекаємо на Ваші відгуки, пропозиції та замовлення.
Звертайтесь

!